- пресвітлий
- [преисв’і/тлией]
м. (на) -тлому/-т'л'ім, мн. -т'л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пресвітлий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
пресвітлий — а, е, розм. 1) Який випромінює дуже яскраве світло. 2) перен. Нічим не засмучений; дуже щасливий, приємний, радісний. Пресвітлий настрій. || Осяяний внутрішнім світлом (про обличчя, чоло і т. ін.). 3) перен. Нічим не затьмарений; дуже спокійний,… … Український тлумачний словник